Енергоаудит

Рівні енергоаудиту (за глибиною обстеження):

Рівень 1 - попередній енергоаудит (простий, демонстраційний, наскрізний).
Дає загальне уявлення про наявні проблеми та пропонує безкоштовні або недорогі можливості покращення енергоефективності.

Основне його завдання полягає у визначенні напрямків для подальшого обстеження.

Обмежується аналізом рахунків за енергію та коротким оглядом об'єктів. Даний рівень енергоаудиту найдешевший

 Рівень 2 - повний енергоаудит (загальний, вузловий).
Достатньо докладне обстеження включно з класифікацією використання енергії на об'єкті.

Забезпечує замовника чіткими  рекомендаціями щодо капіталомістких енергоефективних заходів з урахуванням місцевих можливостей управління і технічного догляду, наявних незручностей та економічних критеріїв.

По кожному з заходів визначає видатки й економічний ефект.

Даний рівень аудиту є типовим. Він, однак, не гарантує, що запропонований набір заходів буде кінцевим

 Рівень 3 - інвестиційний енергоаудит (всебічний, докладний).
Забезпечує вищу якість моніторингу, збирання даних та інженерного аналізу, від попереднього відрізняється більшою докладністю й точністю.

Його виконують для перевірки результатів енергоаудитів нижчих рівнів, якщо ті виявили можливість особливо великих і капіталомістких заощаджень енергії, перед тим, як перейти до практичних дій з енергоефективної модернізації об'єкту.

Інформація у звіті має високий ступінь достовірності, достатній для прийняття рішень стосовно великих інвестицій.

Відповідно цей рівень енергоаудиту найдорожчий.

Згідно з міжнародним стандартом ISO 50002 «Енергетичні аудити. Вимоги з інструкцією щодо застосування» (ISO 50002:2014 Energy audits – Requirements with guidance for use), процес енергоаудиту складається з наступних стадій:

До початку проведення енергоаудіту Замовник має підготувати:

• перелік наявних проблем та способів використання енергії, на які слід звернути увагу;
• короткий опис об'єкту проведення аудиту, достатній для того, щоб скласти уявлення про його складність;
• загальний бюджет, доступний для аудиту й наступного впровадження рекомендованих заходів;
• рішення про необхідний рівень аудиту;
• механізм забезпечення зв’язку з енергоаудитором на місці;
• інформацію про споживання енергії за останні 12 місяців на підставі показів лічильників;
• інформацію про видатки на всі види енергії за цей період;
•  рішення про орієнтовні дати початку аудиту і подання кінцевого звіту за його підсумками.

План енергоаудиту

План енергоаудиту є  документом, що окреслює стратегію аудиту і сам процес (почергове обстеження приміщень об'єкту чи різних систем, що використовують енергію).

Він має містити чіткі формулювання й водночас бути достатньо гнучким, щоб при потребі відреагувати на появу неочікуваної інформації або нові обставини. 

План – це  важливий інструмент комунікації, який забезпечує послідовність і завершеність аудиту та ефективне використання ресурсів під час його проведення.

Типова структура плану наступна:

• повноваження на проведення енергоаудиту і його обсяг;
• час і місце проведення аудиту;
• подробиці організаційних і функціональних підрозділів, де проводитиметься аудит (включно з контактною інформацією);
• першочергові завдання аудиту;
• орієнтовний графік основних робіт з аудиту;
• імена членів аудиторської команди;
• формат кінцевого звіту, його зміст та терміни завершення і подання.

План енергоаудиту розробляє  енергоаудитор, відтак його схвалює замовник.

Звітування за результатами енергоаудиту

Звітування відбувається згідно з раніше затвердженим графіком. Перед приготуванням кінцевого варіанту звіту його проект переглядають разом із компетентним представником з місця проведення енергоудиту для остаточного погодження.

Це слід робити  для того, щоб забезпечити конструктивний характер дискусії під час заключної зустрічі.

Завдяки погодженню висновки й рекомендації енергоаудиту стають міцнішими, а сам звіт набуває завершеної форми.

Звіт за підсумками енергоаудиту  містить:

• короткий виклад змісту:

– висновки щодо використання і споживання енергії на об'єкті;
– пріоритетний перелік заходів з покращення енергетичного функціонування об'єкту;
– програму впровадження цих заходів;

• вихідні дані:

– опис місця проведення енергоаудиту і енергосистем, які його обслуговують;
– загальну інформацію про аудитора/аудиторів;
– вимоги до енергоаудиту (юридичні, замовника тощо);
– опис енергоаудиту (обсяг, межі, цілі, методи, план проведення);

• подробиці енергоаудиту:

– опис зібраних даних і процесу їхнього збирання (включно з проведенням додаткового вимірювання, якщо в цьому була необхідність);
– аналіз даних про споживання енергії на об'єкті і порівняння її енергетичних показників з відповідними нормативами;

• опис можливостей з покращення енергетичного функціонування об'єкту:

– рекомендації, розміщені в порядку зниження пріоритетності, і приблизну програму впровадження рекомендованих заходів,;
– доречні технічні (ефективність заходів, час, потрібний для їхнього впровадження тощо), фінансові (вартість заходів, заощадження внаслідок зменшення споживання
енергії і води, період оплатності тощо) і природоохоронні (зменшення викидів СО2 в атмосферу) розрахунки;

• висновки і прикінцеві рекомендації (наприклад, щодо контролю за ефективністю запропонованих заходів після їхнього впровадження